Ми друзі і вірні, і щирі,
Бо ми бережем повсякчас
Пташок, що літають у вирій
І тих, що зимують у нас!
Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!
Вже зовсім скоро пташки прилетять
З далеких країн до рідного дому
Жене їх туга крізь гори і доли
У край коханий до Українських хат.
І хоч голівки втомлені клонять
Крильми живіше міряють шлях
Скоро їм рідне всміхнеться осоння
Село родиме і рідний дах.
